Члени журі Всеукраїнського конкурсу есе “Я – ЄВРОПЕЄЦЬ” висловили думки з приводу його проведення

Дорогі друзі! Висловлюємо щиру вдячність кожному учаснику за участь у ІІІ Всеукраїнському конкурсі есе “Я – європеєць”. Понад 4,5 тисяч дітей України розповідали, міркували, аналізували історію, традиції, устрій, розвиток Української держави. Пишаємось тим, що Україна має таку талановиту та розумну молодь!  Кожен із 12 членів журі насправді разом з вами проживав рядки ваших есе. Були й деякі розчарування – штампи, стандартні, загальні фрази, відверте переписування, але емоційна атмосфера від конкурсу чудова, адже кожний замислився над європейським шляхом України. Бажаємо Вам здоров’я й сил, терпіння та мудрості, успіхів і щастя!

Павло Горінов, голова Правління ВМГО “Серце до серця

Мені довелося перечитати близько 600 творів і це був цікавий досвід. Діти, з якими працює телебачення, зазвичай підпадають під якусь категорію або вузКАринаькоспеціалізовані проекти, а тут… У мене з’явилась можливість “почути” дітей всієї України. Найцікавішими, найціннішими для мене стали роботи без керівників, або з їх лояльним редагуванням. Насправді неважлива структура, формат і помилки, важливим було почути  “що болить” та “що відчуваєш”. Тож я ж дякую дітям, які розказали мені свої казки, історії мандрівок і трагедії своїх родин. Дякую тим, хто не злякався поділитися своїм ставленням до різних меншин, гендерних відмінностей та планами на майбутнє. Дякую тим, хто згадував такі імена як Микита Кадан і Сергій Жадан, це більше ніж шкільна програма, а отже, і більший рівень свідомості. Дякую тим особливим та неймовірним дітям, які викликали у мене своєю щирістю сльози, а тонким почуттям гумору – сміх. І мені хотілося б побажати усім учасникам, щоб подібні проекти стали для вас відправною точкою у щасливе та цікаве майбутнє:).

Карина Василенко (Громова), режисер Телеканалу “Культура”

Бабикова

Всеукраїнський конкурс есе “Я – європеєць” – це чудова змога для підростаючого покоління висловити свою думку щодо бачення себе та своєї країни в європейському просторі. Надзвичайно вразив патріотизм та любов до своєї Батьківщини, її культури та традицій, що простежувалось у всіх роботах учнів. Більшість з них були наповнені непереборним бажанням учнів до кращого життя, розвитку своєї держави з урахуванням європейських, загальнолюдських цінностей. Дякую всім учасникам за їхню участь! Переконана, що саме така молодь і є тією рушійною силою, яка дозволить втілити усі їхні сподівання у життя. 

Катерина Бабікова, викладач кафедри освіти дорослих Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, кандидат сільськогосподарських наук

Катя

Конкурс есе «Я – європеєць» – це роздуми дітей України про сучасне життя своєї країни. Приємні та зворушливі почуття викликали в мене більшість конкурсних робіт. Щирі та відкриті історії юних митців не по-дитячому зріло розкрили непросту тему національної ідентичності та одночасно європейської ментальності українців. Для мене особисто було важливим дізнатись, що кожен з вас готовий зробити для становлення нашої Батьківщини як європейської країни. Дорогі друзі! Ваші роботи переповнені цікавими ідеями, щирими емоціями та глибокими думками. Я впевнена у майбутньому нашої країни, якщо настільки творчим та патріотичним є її молоде покоління. Мистецьких здобутків та особистого щастя кожному з вас!

Катерина Марченко, головний спеціаліст Міністерства культури України 

Читати дитячі твори непросто. Ти  читаєш їх серцем. А воно часом намагається змусити тебе заплющити очі на відсутність комТОма і абзаців, пропущені літери… Воно переживає, йому болить…. Спитаєте, які мої відчуття, і я відповім: щастя і відчай, радість і біль, гордість і несамовитий розпач… Власне, все те, про що писали наші діти. Я плакала і сміялась, летіла думками у міста і села наших дітей, сідала поруч з ними за стіл, міркувала, і вже сама собі давала відповідь, а чи справді я – європейка? Напевне жодного разу я ще не відчувала так гостро потребу знайти відповідь на це доволі просте запитання. Ми, дорослі, часом пробігаємо своє життя, поспіхом даємо відповіді на запитання, думаючи, що все і про все знаємо, забуваємо зупинитися і озирнутися довкола. І саме наші діти, зі своєю гостротою світосприйняття, часом змушують нас «жити це життя». Я хочу подякувати усім, хто був причетний до конкурсу есе «Я – європеєць», – юним і, водночас, по-дорослому мудрим авторам, небайдужим вчителям і наставникам, які надихали і спрямовували, батькам, які підтримували і вірили. Дякую Вам усім! Я горда тим, що я українка, і щаслива тим, що майбутнє в України є!

Ці діти мене вразили: Андрющенко Катерина (Миколаївська обл.), Петренко Марина (м. Маріуполь Донецької обл.), Ткаченко Олексій, Підлісний Нікіта (м.Сєверодонецьк  Луганської обл.), Бугера Анастасія (с. Червоний Оскіл, Харківська обл.), Рибчинська Анна, Степаненко Валерія, Шевченко Юлія, Жаглюк Артем (Браїлівська ЗОШ), Пелюх Катерина (м. Лисичанськ), Алєксеєва Аліса (м. Лисичанськ), Дуб Олександра (Закарпатська обл.), Мороз Галина (м. Луцьк), Вільчанська Вікторія (м. Кам’янець-Подільський).

Тамара Карпенко, заступник генерального директора Державної телерадіокомпанії “УТР”

ЛенаВисловлюю свою захопленість великою активністю учасників Всеукраїнського конкурсу есе “Я – європеєць”, які своєю зацікавленістю до актуальної теми взяли участь та надіслали свої роботи. Кожна робота – це особисте бачення та прагнення кожного з вас зробити нашу країну процвітаючою європейською державою, де пануватиме мир, добробут і стабільність. Приємно відзначити те, що наша українська молодь дуже талановита, має активну громадську позицію та віру у власні сили щодо розвитку України. Адже молодь – це рушійна сила майбутнього! Хочу особливо відмітити роботи учасників з творчим підходом: Костенко Катерини та Дурди Тетяни. Щиро дякую усім учасникам і кожному особисто за плідну працю, небайдужість та душу, з якою були написані ваші есе! Бажаю усім натхнення, наснаги, успіхів та перемог! Хай щастить!

Олена Бабич, головний спеціаліст Міністерства молоді та спорту України

ШевельоваВсеукраїнський конкурс есе «Я – європеєць» дав змогу висловитись молодому поколінню щодо власної самоідентифікації. І це прекрасно!

Той факт, що така величезна кількість дітей описали та детально обґрунтували власну думку у цьому важливому питанні дає надію на те, що наша нація в найближчому часі матиме суспільство з чітким розумінням своєї громадянської свідомості. 

Кожне есе було наповнене цікавими думками та щирістю, а оригінальність окремих робіт нас приємно здивувала.

Хочеться щиро подякувати всім учасникам за те, що вони доклали так багато зусиль та праці в свої твори!

Вікторія Шевельова, головний спеціаліст відділу з питань європейської інтеграції Міністерства охорони здоров’я України

ОксанаКонкурс вразив різноманіттям робіт і думок, які були у  них викладені. Власне, багато есе були неординарними і демонстрували розуміння молодим поколінням як власних перспектив розвитку, так і траєкторії змін у державі. Вагомим є те, що молодь осмислює ідеали особистісні, національні, європейські, а також своє місце в Україні і світі. Я з приємністю  читала і розуміла: сучасне молоде  покоління має високий рівень національної ідентифікації, адже фактично  кожен акцентував на унікальності нашої країни і народу, його неповторності і більше, ніж праві, називатися європейцями. Це були слова патріотів – українців, європейців. Говорячи про критерії оцінювання, відзначу, що враховувалася смислова єдність і завершеність твору, його ідейно-смислове наповнення, відповідність темі і відсутність (або мінімальна кількість помилок). Вагомий, значимий конкурс, адже він змушує мислити і аналізувати, визначатися і визначати. Проте, наразі кожен з нас – і автори есе, і члени журі, ідентифікували власне для себе поняття «європеєць» та місце України, її громадян у європейській спільноті. Дякую організаторам за можливість долучитися до цікавої роботи!

Оксана Данильченко, начальник відділу академічної мобільності Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат філологічних наук

Бути членом журі цього конкурсу – надзвичайно цікаво, відповідально і захоплююче. Цікаво – тому що учні мають свіжій і неупереджений погляд на Ларисате, що зрілій людині здається звичним, буденним. Відповідально – бо кожному юному автору в такому віці потрібна підтримка, щоб не загасити бажання мислити, творити, ділитися своїми думками. Ну і звичайно, захоплююче, адже мені як тележурналісту хочеться зафільмувати деякі твори, настільки вони сюжетні, динамічні, драматичні!  Трохи додам про свої критерії оцінювання: дуже радію, коли автор веде діалог із собою. Ставить оті вічні журналістські питання «хто», «що», «де», «коли», «навіщо», «у який спосіб» – і шукає відповідь у власних спостереженнях, спілкуванні з друзями, рідними, старшими людьми; аналізує інформацію з різних джерел: засобів масової інформації, соціальних мереж. У таких роботах є нитка роздумів, аналіз фактів.  Є  емоції, внутрішні переживання,  конфлікти, які дають мені – члену журі – сигнал: так, автора і справді хвилює це питання, він не переписав сторінки підручника з історії чи літератури, він провів власне дослідження, поділився своїми спостереженнями. Таких робіт багато, і вони дуже цікаві, змістовні, оригінальні за формою, змістом – і головне, висновками. На жаль, є й чимало есе, які  написані  начебто вчора, або й позавчора.  Насправді  потрібно ловити дух і ритм сьогодення, адже ніколи Україна, Європа і загалом світ не змінювався так швидко як зараз. Ну ви ж не хочете користуватися звичайними телефонами, коли є  смартфони! Тому, дорогі автори та їхні наставники, будьте сміливими у своїх судженнях. Даруйте нам свої думки не лише про минуле, а й про майбутнє. І вірте, що все вийде якнайкраще!

Лариса Доценко, редактор Національної телекомпанії України

ОрловаПрагнення висловити все, що наболіло, все, що відчувають та переживають наші діти, все, до чого прагнуть та воліють… Бажання перемогти… Бажання побачити світ та відкрити для себе безмежний простір добра, миру та людяності… Все це, я відчула, перечитавши безліч робіт конкурсантів … Горда тим, що молодь не байдужа до майбутнього нашої сильної країни та до особистого життя в ній!

Щиро дякую кожному учаснику, який взяв участь у Всеукраїнському конкурсі есе “Я – європеєць” та свідомо замислився, що хоче та може зробити для розбудови України, а також стати часткою нашої Держави, яку поважають у світі! 

Ви – взірець для підростаючого покоління! Пишаюся кожним і сподіваюся, що кожен із вас – людина, яка змінить світ на краще! 

Успіхів вам та віри у власні сили!

Вікторія Орлова, заступник голови Правління Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Серце до серця”

Наташа ДрапушкоУ такі важкі та насичені подіями дні нашої історії, у час загартування Української нації конкурс учнівсько-юнацьких робіт «Я – європеєць» – це ковток свіжого повітря, який засвідчує те, що підростаюче покоління  українців – активні та свідомі молоді люди, які всією душею хвилюються за майбутнє нашої держави та прагнуть його якісних змін. Кожен твір – це окреме світобачення та світосприйняття молодих українців, це культурно-філософські підвалини, на якій в подальшому буде будуватись наша держава. У більшості робіт – це «крик молодої української душі», які по-дитячому наївно описують дорослі проблеми нашої держави, її суперечності на шляху до реальної інтеграції у європейський простір. Але, разом з тим, майже кожне есе сповнене віри у краще майбутнє нашої держави. Діти ідентифікують себе європейцями, відсилаючись до історії, культури та міжнародних відносин з державами Європи, знаходять спільні коріння та точки дотику, залишаючись при цьому справжніми палкими патріотами України.

Наталія Драпушко, старший викладач кафедри історії та філософії історії Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, кандидат історичних наук

 

Один коментар

  1. Богдан коментує:

    Я вижу то что писал есть начало и результат и это не видят многие но почему
    Они есть то что хотят

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Top